Lebenshilfe Ostallgäu/ Лебенсгільфе Осталльгой

автор: Ребекка Мюллер, проходить федеральну добровільну\волонтерську службу при інституті Буковини



БЕЗУМОВНО САМОСТІЙНО – ЗА ЛАШТУНКАМИ

Команда Буковина-Інституту при університеті м. Ауґсбурґ мала нагоду побувати за лаштунками установи Lebenshilfe Ostallgäu й взяти інтерв’ю з директором закладу, керівником майстерні, колишнім головою, співробітницею закладу з багаторічним стажем роботи, а також з волонтером. Організація Lebenshilfe Ostallgäu - місцеве товариство у місті Кауфбойрен, що належить до федеративного об’єднання Lebenshilfe e.V.

Відповідно до девізу «Безумовно самостійно» організація Lebenshilfe Ostallgäu має на меті супроводжувати людей з обмеженими можливостями на життєвому шляху й надавати їм підтримку у своєму закладі. Товариство було засноване як організація самопомочі у 1964 році батьками людей з ментальним розладом. В цій статті Ви отримаєте можливість дізнатися більше про саму організацію та її співробітників.


Aussenansicht der Lebenhilfe
Зовнішній вигляд Лебенсгільфе. Права на зображення: Лебенсгільфе Осталльгой


в розмові з

Клаус Престеле впродовж чотирьох років обіймає посаду директора Lebenshilfe Ostallgäu і є партнером соціальних проєктів між Україною та округом Швабія.


Klaus Prestele
Керуючий директор Лебенсгільфе: Клаус Престеле. Права на зображення: Лебенсгільфе Осталльгой


ЩО ЙОГО ПОВ’ЯЗУЄ З ЛЮДЬМИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ


А знаєте, я думаю, зважаючи на мою біографію, немає нічого дивного, що я залучений до подібної діяльності. Я провів вільний соціальний рік у Польщі в установі для дітей з важкими та множинними формами інвалідності, - ось і склався пазл



ПРО ЗВ'ЯЗОК З СХІДНОЮ ЄВРОПОЮ ТА ПАРТНЕРСТВО З УКРАЇНОЮ (КІЦМАНЬ)



„Таким приємним моментом є для мене взаємодія зі східною Європою […] у нас водночас була можливість встановити та поглибити партнерство з однією українською установою.“ (Клаус Престеле)

Все йшло до того, що нам було б корисно ознайомитися з міжнародними аспектами співпраці, дізнатися про те, які умови праці мають інші колеги, залучені до цієї же сфери. Ми відчували потребу якісно розширити наш горизонт, адже сьогодні це є необхідністю



У рамках співпраці я багато разів побував у Чернівцях та області в пошуках підходящого партнера, що насправді зробити не так уже й легко, адже в Україні соціальна робота має геть іншу структуру, аніж у нас.



„«Для обидвох сторін таке партнерство є бажаним та продуктивним. Я вважаю, що між нами є певна «хімія»» (Клаус Престеле)

Ми реалізували дві мети, які доволі легко було втілити в реальність. По-перше, українські волонтери мають тепер можливість регулярно приїздити до нас у Німеччину, виконуючи свою благодійну місію. Серед них - волонтер Ілля, (з ним у вас також буде інтерв’ю).



По-друге, уже протягом 3-4-х років, якщо не помиляюся, в рамках міжнародного обміну молоддю, інклюзивного обміну молоддю в Польщі, зустрічаються діти та підлітки із закладу денного перебування Кауфбойрену та центру з Кіцманя.



КОЛИ МОЖЛИВА ІНКЛЮЗІЯ?


«Я переконаний, що інклюзія можлива тільки тоді, коли є широке суспільне сприйняття цієї теми.» (Клаус Престеле)

Ілля є українським волонтером, який протягом року працює в Lebenshilfe Ostallgäu.


ЙОГО МОТИВАЦІЯ


Я ХОТІВ ПРАЦЮВАТИ ТУТ З ЛЮДЬМИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ, ЩОБ ДОПОМАГАТИ ЇМ. ТАКОЖ БУЛО ДУЖЕ ЦІКАВО ПОГЛЯНУТИ, ЯК З ТАКИМИ ЛЮДЬМИ ПРАЦЮЮТЬ ТУТ, ЗА КОРДОНОМ. РАНІШЕ НЕ БУЛО ВІДПОВІДНОЇ НАГОДИ ВТІЛИТИ МОЄ БАЖАННЯ В ЖИТТЯ, ТА ТЕПЕР ВОНА З’ЯВИЛАСЯ - І Я ПРИЙНЯВ РІШЕННЯ СКОРИСТАТИСЯ НЕЮ.


ЙОГО ОБОВ’ЯЗКИ У LEBENSHILFE


«Перш за все - це допомога, до прикладу, при виконанні домашнього завдання, переодягнутися, принести їжу з кухні/на кухню, тут я також допомагаю. На Різдво я майстрував різдвяні іграшки для дітей, тобто, я працював у майстерні. Під час пандемії коронавірусу я мав нагоду працювати з дорослими в гуртожитку. Там я виконував завдання, які, можна так сказати, не входили в мої обов’язки. Я організовував з ними творчі ігри, бо всі вони сиділи вдома.» (Ілля)


Різдвяна іграшка
Різдвяна іграшка для дітей


РІЗНИЦЯ У СТАВЛЕННІ ДО ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ В УКРАЇНІ ТА НІМЕЧЧИНІ


«Тут приділяють більше уваги соціальній реабілітації, мова йде не про медичну допомогу […] також тут реалізовуються різні проєкти, практикуються подорожі, канікули. Після порівняння в мене склалося враження, що в Україні надається виключно медична допомога.» (Ілля)


 Interview Ilja Krestianikov
Інтерв’ю Міри Мельник з Іллєю Крестяніков


ЩО ТИ ПРИВЕЗЕШ З СОБОЮ В УКРАЇНУ?


«До прикладу, коли я знову буду в Україні, то зможу поділитися досвідом життя з людьми з обмеженими можливостями зі своїми одногрупниками з університету. Зможу їх переконати, що, як каже відоме прислів’я: « Не такий страшний вовк, яким його малюють», не варто цього боятися - все можливо.» (Ілля)

«Я вважаю, що в нас немає подібної концепції добровільної діяльності як ось тут – допомагати – це дуже хороша ідея. Мені б хотілося, щоб подібний добровільний соціальний рік запровадили і в Україні. Насправді, це чудова річ, адже ти отримуєш час подумати про те, яку професію ти хотів би обрати, а ще, допомагаючи таким людям, ти не тільки маєш можливість поспостерігати, що відбувається навколо тебе, а й безпосередньо береш участь у соціальній роботі.» (Ілля)

Вже понад 36 років Розі Газер-Ноймаєр є співробітницею Lebenshilfe.


Розі Газер-Ноймаєр
Розі Газер-Ноймаєр. Права на зображення: Розі Газер-Ноймаєр


ЇЇ МОТИВАЦІЯ


Мотивація: «Моя мотивація дуже проста: я працюю з людьми з обмеженими можливостями вже 36 років - і це мені завжди приносило задоволення, адже вони є по-справжньому особливими людьми, і я можу багато чому в них навчитися. Для мене це завжди була велика мотивація та радість, адже люди з обмеженими можливостями мають своєрідний спосіб поводження у тій чи інший ситуації. Вони відвертіші, більш прямолінійні та звертають увагу на ті речі, на які інші б не поглянули. Тому, я гадаю, працювати з людьми з обмеженими можливостями – чудова нагода.» (Розі Газер-Ноймаєр)


Розі Газер-Ноймаєр
Розі Газер-Ноймаєр. Права на зображення: Лебенсгільфе Осталльгой


„Останні кілька років я працюю вже не в центрі денного перебування, а в нічну зміну, спеціально підготовлену для роботи з аутистами 1 .» (Розі Газер-Ноймаєр)


ІСТОРІЯ ЩОДО САМОВИЗНАЧЕННЯ


Хочеться розповісти Вам ще одну невеличку, коротеньку історію з мого досвіду, пов’язану з самовизначенням. Старенька жіночка зламала собі ногу й лежала у лікарні. Її обслуговували дві медичні сестри. Одна приносила їй щоразу газету й робила усе, чого бажала жіночка. Інша ж казала: «Що ж, якщо Ви хочете почитати газету, то Ви повинні встати й самі собі її взяти. Я Вам обов’язково допоможу». Через певний час пацієнтку виписали. Пізніше з букетом квітів прийшов у лікарню її родич. Тепер спробуйте визначити, для кого з медсестер він його приніс?



А тепер питання до Вас: «Кому би Ви вручили букет?»

Ганс Раабе, народився у 1941 році. Через те, що його син мав інваліність, Ганс Раабе вибудував тісні зв’язки з Lebenshilfe, став її багаторічним секретарем та другим головою, нині - чинний член управління організації. В якості керуючого директора Промислово-торгової палати міста Ульм, дипломований економіст ділиться своїм багатогранним досвідом.


Interview Hans raabe
Розмова команди інтерв’юерів Інституту Буковини з Ганс Раабе у залі засідань Лебенсгільфе.

ПРО ЗАКОНОДАВСТВО ПРО ЗАЛУЧЕННЯ


«Моєю метою було відіграти важливу роль у формуванні законодавства про залучення 2 [...] врешті-решт, на мій погляд, попри всі недоліки, закон про залучення є позитивним, адже до людей з ментальними обмеженнями почали ставитися інакше. [...] Я думаю, що ми рухаємося у правильному напрямку.» (Ганс Раабе)


ІНКЛЮЗІЯ В ШКОЛІ ТА НА РОБОТІ


Якщо зараз дитина з обмеженими можливостями піде в інклюзивний садочок, згодом в інклюзивну школу, закінчить її, то хіба, гадаєте, вона захоче потім працювати на закритій фабриці для інвалідів? Не повірю.


СПОРТ – ЯК ШЛЯХ ДО ІНКЛЮЗІЇ


«Ми намагалися запровадити інклюзію крізь призму спорту. Те, що нам вдалося досягнути минулого року в цьому плані – дещо сенсаційне: спортивні змагання, турнір з футболу, забіги – все це стало невід’ємною частиною їхнього життя […] кожен є, по-суті, членом принаймні одного спортивного гуртка, адже проґавити такі події просто неможливо. Це дійсно та інклюзія, якою вона, на мою думку, повинна бути.» (Ганс Раабе)


ПОБАЖАННЯ ЩОДО МАЙБУТНЬОГО СВОГО СИНА


Сподіваюся, що Lebenshilfe дасть нашому сину те, що я колись дав Lebenshilfe. Та я не просто сподіваюся, я в цьому переконаний.




МАЙСТЕРНЯ «ВЕРТАХТАЛЬ»


Майстерня «Вертахталь» - це заклади Lebenshilfe Ostallgäu для професійної реабілітації духовно, фізично та психічно обмежених людей. Вони пропонують людям, які через ступінь важкості власної інвалідності не мають можливості реалізувати себе на загальному робочому ринку, робочі місця. Таким чином вони допомагають людям з обмеженими можливостями знайти своє місце в суспільстві та самоствердитися.3

Маркус Кнаб є керівником майстерні для інвалідів «Вертахталь» у Кауфбойрені при Lebenshilfe Ostallgäu. Він і сам має інвалідність.

«Lebenshilfe – то сім’я» (Маркус Кнаб)


Rosi Haser-Neumayer s
Маркус Кнаб. Права на зображення: Лебенсгільфе Осталльгой


ПРО МАЙСТЕРНІ «ВЕРТАХТАЛЬ»


Ми є майстернею для інвалідів, тобто, місцем роботи для людей з обмеженими можливостями. Ми пропонуємо багато видів діяльності: у нас є столярна майстерня, робота з металом, є група, яка відповідає за ведення домашнього господарства, пральня, також є бюро, група логістів, (...) там також працюю і я, переважно у сфері логістики. Є в нас і групи технічних монтажерів та просто монтажерів.



«У багатьох сферах нашої діяльності ми пройшли сертифікацію» (Маркус Кнаб)

Майстерні для людей з обмеженими можливостями стали нині справжніми маленькими фірмами, якщо поглянути з фінансової точки зору. Раніше, коли батьки інвалідів запропонували ідею майстерні для інвалідів, то мали на меті виключно створення робочого місця для людей з обмеженими можливостями. Зараз же ми досягли вищої стадії.



ПОБАЖАННЯ ЩОДО ІНКЛЮЗІЇ


ПОБАЖАННЯ ЩОДО ІНКЛЮЗІЇ «Було б чудово, якби ми всі […] були в рівних умовах. До сих пір все не так легко. […] Люди з інвалідністю мають у Німеччині до цього часу все ж таки не таке становище, аніж [...] нам того бажалося б.» (Маркус Кнаб)


Quellen:

[1]: Was ist Autismus?

[2]: Bundesteilhabegesetz

[3]: Wertachtal.de