Насамперед з’ясуємо, хто саме підпадає під визначення «людина похилого віку» та чому слід вести мову про їхню інклюзію у соціум.
В Україні людьми похилого віку вважаються особи, які досягли пенсійного віку – 65-ти років. Такі громадяни України мають право на пенсійне страхування.
Питання інклюзії людей похилого віку є особливо актуальним для України, у якій спостерігається швидке старіння нації та яка входить до списку 30 «найстаріших» країн світу. Згідно даних «Статистичного звіту Державної служби статистики України, на початок 2020 року чисельність людей похилого віку складає 11 725,4 млн.
Чому це є серйозною проблемою?
Українські пенсіонери входять до категорії соціально-незахищених верств населення. Часто вони перестають бути соціально активними. Таким чином, людина, що вийшла на пенсію, перестає цікавитися процесами, що відбуваються у суспільстві та втрачає інтерес до громадського життя, внаслідок чого – закривається вдома. Окрім байдужості до життя громади, з’являються проблеми зі здоров’ям, важке переживання виходу на пенсію, смерті близьких чи друзів, тощо.
Вирішення проблемних аспектів соціального захисту людей похилого віку є невід'ємною частиною соціальної політики держави, відповідальної за добробут, розвиток та безпеку своїх громадян. Це фактор, від ефективності якого залежить стабільний та рівномірний розвиток усіх верств суспільства. Основними гарантіями соціального захисту з боку держави для громадян похилого віку є:
- реалізація права на працю відповідно до професійної підготовки, трудових навичок і з урахуванням стану здоров'я;
- забезпечення пенсіями і допомогою;
- організації соціального обслуговування;
- створення умов для підтримання здоров'я і активного довголіття відповідно до сучасних досягнень науки.
Окрім гарантованого захисту своїх прав державою, особи похилого віку можуть отримати соціальні послуги у деяких громадських організаціях чи інших профільних закладах. Про один з таких закладів м. Чернівці йтиме мова.
Упродовж 25 років існування Чернівецького комунального територіального центру соціального обслуговування «Турбота» надає соціальні, соціально-побутові, психологічні, соціально-педагогічні, медичні, економічні, юридичні та інформаційні послуги одиноким, літнім людям, які живуть поодинці, людям з інвалідністю, які проживають у місті Чернівці та опиняються у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. допомоги. Допомогу можна отримати як за місцем проживання, так і в умовах стаціонарного, тимчасового чи денного перебування.
Відвідувачами Комунального центру «Турбота» є люди, віком від 60 до 80 років. Найбільше серед відвідувачів центру одиноких людей, дружини чи чоловіки яких вже померли, а діти навідуються зрідка. При Центрі «Турбота» успішно функціонує Відділення денного перебування, яке надає такі послуги: соціальна адаптація; матеріальна допомога; соціальне обслуговування.
Під час проведеного нами соціологічного опитування нам вдалося дізнатися про послуги, які є пріоритетними серед клієнтів Центру. Результати представлено на малюнку.
Як бачимо, пріоритетними і найбільш цікавими для клієнтів Комунального центру «Турбота» є культурно-просвітницькі послуги. У ході проведеного інтерв’ю з Оленою Кошурбою, соціальним працівником центру, це твердження підтвердилося. На її думку, клієнти найбільше зацікавлені у культурній діяльності Центру: організація читань віршів, походи до виставкових центрів та музеїв тощо.
Для покращення емоційного стану організовуються заходи дозвіллєвого змісту. Часто комунальний центр спільно з патронами організовує поїздки до визначних місць неподалік міста Чернівці, як от Музей українського естрадного співака та народного артиста Назарія Яремчука чи поїздки до монастирів. Це допомагає підопічним Центру знайти нових друзів, дізнатися щось нове та відволіктися від соціальних проблем.
Пані Олена розповіла про успішні дії з соціальної адаптації в умовах Відділення денного перебування Центру. Центр систематично організовує різноманітні тренінги та майстер-класи. Різні види терапії позитивно впливають на людей похилого віку. Традиційними є арттерапія, яка допомагає активувати уяву; малювання – дозволяє зрозуміти самих себе та спробувати виразити свої думки та почуття і звільнитися від внутрішніх конфліктів та переживань. Музикотерапію використовують задля зменшення емоційної напруги.
Окрім того, у центрі практикують танцювальну терапію, про що із захопленням розповідають підопічні: «Старші люди – які ледь з ціпками ходять, під музику починають рухатися, пробують трохи танцювати», – каже Валентина Федорюк, клієнтка Центру. Також із зацівленням підопічні Центру розповідають про читацькі вечори: «Хтось без окулярів бачить і читає добре, а хтось – навіть з товстими окулярами не бачить. Але читати хотять усі, навіть починають наганяти, допомагати читати вірші чи перебивати. Бо всім цікаво, усі хотять брати участь у тому, що робить група», – розповідає підопічна центру Тамара Паламарюк.
Пані Олена Кошурба, коментує таку завзятість своїх протеже: «Люди дуже натхненні мандрувати і чимсь займатися. Це й не дивно – вдома їм нудно, тому й шукають компанії. Так, звісно ж, у КЦ є опікувані, які не можуть брати участі в організованих нами подіях: хтось просто не хоче приходити, у когось фізично немає можливості вийти з будинку – старші люди, ходити тяжко. Та ми перед кожною подією обдзвонюємо усіх та запрошуємо, озвучуємо афішу – хтось хоче йти в театр, але не хоче до музею, хтось хоче поїхати в один монастир, але не хоче в інший. Так, формуємо групи і збираємося на вистави чи у поїздки. Звісно ж, не завжди на усіх вистачає місць, тоді домовляємося, що хтось піде цього разу, а хтось – наступного».
br>
Окрім допомоги людям похилого віку, ЦК «Турбота» також допомагає людям з інвалідністю т громадянам, які перебувають у складних життєвих ситуаціях. Як бачимо, люди похилого віку краще, успішніше соціалізуються, якщо беруть активну участь у житті міста.
Робота із людьми похилого віку потребує особливої уваги в Україні: через старіючу націю та молодь, що виїжджає на роботу до інших країн, відсоток пенсіонерів у країні стрімко зростає. Звісно ж, частково цими питаннями займатиметься держава, частково – громадські організації. Але ми, як молодь, перш за все повинні дбати про людей похилого віку.
