I: Згідно положенню про інклюзивний ресурсний центр, затвердженого Кабінетом Міністром України у липні 2017 р., він є новою установою в системі дошкільної та загальної середньої освіти для дітей з особливими потребами та який на практиці реалізовує функції інклюзивної освіти. Розкажіть будь ласка детальніше, які функції виконує цей центр та яким чином він допомагає дітям здобувати освіту?
Анна Стратулат: Завданням інклюзивно-ресурсного центру є проведення, у першу чергу, психолого-педагогічної оцінки дитини, виявлення її особливих освітніх потреб і розроблення рекомендацій стосовно навчання. Також надання психолого-педагогічної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, методична підтримка закладів освіти дошкільного, середнього рівня і професійно-технічних закладів і надання консультативної допомоги батькам. У нас облаштований кабінет корекційного педагога, вчителя-логопеда, практичного психолога, кабінет соціально-побутового орієнтування і кабінет вчителя-реабілітолога. Вся комплексна оцінка проводиться індивідуально, з кожною дитиною окремо, з кожним спеціалістом і складається індивідуальна програма розвитку дитини.
I: Ваш центр існує не так давно і тому на цікавлять кількісні показники дітей, які користуються вашими послугами.
Анна Стратулат: Згідно законів України, центри створюється з розрахунку на сім тисяч дітей. У нашому місті працюють таких два центри. В планах відкриття третього для потреб дітей у кожному мікрорайоні міста. Дійсно, намагаємося надати допомогу, яку потребують діти, батьки і жителі нашого міста.
I: В умовах запровадження інклюзивної освіти саме за батьками залишається право обирати місця навчання дитини. Яким чином ви рекомендуєте батькам обирати спеціальний заклад чи звичайний? І чи прислухаються вони до порад спеціалістів?
Анна Стратулат: Батьки є головними при виборі закладу для дитини. Вони обирають той направляти батьків у ті заклади освіти міста, які є територіально приналежними і щоб це було максимально зручно для дітей, батьків і вчителів. Щоб потім було зручно підійти і проконсультуватися у спеціалістів і отримати певну допомогу. Є випадки, коли за запитом батьків, разом із владою заключаються договори на допомогу з транспортом. Батьки мають змогу довести дитину до закладу освіти і назад додому. Але звичайно, що треба враховувати територіальну доступність школи. Не в кожному закладі є спеціалісти і фахівці, які мають надавати професійну допомогу. Це все слід враховувати.
I: Фахівців яких напрямків працюють у центрі? Як проходять заняття? І як карантинні обмеження, Covid 19, дистанційне навчання впливають на навчання? Напевно, досить важко проводити навчання?
Анна Стратулат: Так, непросто. Почнемо зі спеціалістів. Я раніше сказала, які кабінети створені, і так само є відповідні фахівці. Працюють практичний психолог, вчитель-логопед, вчитель-дифектолог, корекційний педагог. Працюють спеціалісти, які надають корекційні послуги. Стосовно пандемії, то думаю, що вона стала викликом для усіх. І дистанційне навчання вносить свої корективи для дітей з особливими навчальними потребами. Звичайно, що це важко, бо не кожна дитина володіє технікою, комп’ютером, планшетом. Ми прийшли до такого висновку, що коли дитина немає цих засобів, ми роздруковуємо цей матеріал наперед, заздалегіть. І просимо батьків, щоб вони брали цей матеріал. Якщо ні, то надсилали на електронну пошту чи приносили безпосередньо додому, щоб ця дитина не пропускала цей програмовий матеріал і корекційну мету було збережено. Також ми інформацію розміщували на сторінці у фейсбуці, певні наші напрацювання, так щоб було зручно для дітей і батьків. Адже не кожен батько володіє професійними методиками, має необхідні засоби і матеріали для заняття дитини. Так само на сайті обласного департаменту освіти було створено сторінку, де висвітлювалися певні заняття, які можна було проводити вдома. Крім того, кожен спеціаліст, який працює в закладі, проходить конкурсний відбір, повинен мати вищу освіту, стаж роботи. Тому не так легко знайти відповідних фахівців, адже не кожен бажає проходити конкурс, відповідати на запитання. Сам конкурс відбувається в онлайн-режимі. Це теж створює певні труднощі. З одного боку, онлайн заняття мають низку плюсів, оскільки в будь-який момент можна зупинити заняття, можна повторити, можна пригадати, повернутися до певного матеріалу і ще немає додаткових подразників, які можуть діяти на дитину. Немає шумів, крику. Є те освітлення, робоча зона, до якої звикла дитина. Це переваги. Негатив, це те, шо не в усіх є обладнання, можливість, час заходити в інтернет-мережу. Це недоліки. Але переваги, це те, що діти, батьки можуть у зручний час зайти і переглянути заняття.
I: Які, на вашу думку, є недоліки і переваги цієї нової для України інклюзивної освіти, з тією попередньою радянською системою, коли діти могли навчатися лише у спеціальних закладах відповідно до направлення?
Анна Стратулат: Основною формою освітнього процесу, як і в середній школі, так і тут, є урок. Переваги спеціальної школи – це кількість дітей. В класі наповнюваність може бути до восьми, до десяти дітей. І плюс не тільки по віку, як це відбувається у середній школі, але й по специфіці дитини. Так само враховується і складність порушення. В загальноосвітній школі враховується лише тип програми. Може в класі перебувати до трьох дітей з однаковими програмами. Крім того, в спеціальних школах є фахівці, які надають корекційні послуги дітям. В загальних школах не завжди у штатному складі є відповідні фахівці. Буває так, що фахівці з одного закладу, приходять до дитини на заняття у інший заклад. Це створює моменти, які не усім до вподоби. В спеціальних школах є спеціалісти, кожен з яких має корекційну освіту. В звичайних школах таких немає. Але є маса онлайн платформ, які допомагають навчитися працівнику, освоїти цю специфіку інклюзивної форми навчання. Але і діти, і час змінюєтеся, і ми не можемо навчати по-старому і очікувати нових результатів. Тому треба пробувати. Все залежить від людини. Якщо вона захоче, то вона може щось змінити.